Пятница вечером, и всю неделю я ждала этого момента. Я, типичный наркоман гопник, решила устроить себе настоящий отрыв на корпоративе 8 марта. Помимо того, что у меня были закладки амфетамина, я еще и шизающая на эту идею, которая преследит меня уже не первый месяц. Долгая дорога из наркотика вела меня к этому мероприятию, и я была полна нетерпения.
Прежде чем отправиться на корпоратив, я зашла к своему дилеру. Естественно, он был недоволен моим частым посещением, но и продавать он не переставал. Через некоторое время я уже держала в руках свою порцию гидрокодона. Это было мое любимое пыха, и я была уверена, что никакие проблемы не смогут испортить этот вечер.
Маршрутка довезла меня до места встречи, где все уже собрались. Моя компания была по-настоящему разношерстная – здесь были и мои друзья-наркоманы, и коллеги по работе. Но меня это не волновало, ведь у нас была только одна цель – оторваться на полную катушку.
Я нашла своего друга, который обещал достать мне марочку ЛСД 25. На этот раз я не ошиблась с выбором контакта – качество вышка было просто отличное. Мне казалось, что уже сама плоть отпускает и отплывает в иной мир, когда я проглотила эту маленькую таблеточку.
Напоившись и находясь уже на пике эйфории, я начала вживаться в общую атмосферу. Корпоратив превратился в настоящую сумасшедшую вечеринку. Музыка гремела, а наша компания плясала и кричала, словно никто и никогда не будет уставать.
Вокруг меня все казалось таким ярким и нереальным. Блики света на стеклах бутылок, смешанный запах пота и дорогого парфюма, сумасшедшие танцы и всепоглощающая энергия – все это захлестывало меня, словно океанские волны.
В один момент я почувствовала, как моя шиза начинает прорываться сквозь всплески радости. Она подсказывала мне, что я должна пойти дальше, попробовать еще что-то новое. Я вспомнила про закладки амфетамина, которые лежали в моем кармане.
Подойдя к толпе, я решила, что это самое время отведать эту новую "радость". Я отложила на бок страх и осторожность и принялась за действо. Дорога из амфетамина стала моим проводником в мир безудержного веселья.
Я чувствовала, как энергия наполняет каждую клеточку моего тела, мой разум был полон ясности и остроты. Моя реакция стала мгновенной, и мне казалось, что я способна на все. Я плясала, кричала, смеялась, словно мир был сделан только для меня. Все проблемы, все заботы остались где-то за пределами этой вечеринки.
Внезапно, меня обожгла мысль – чего это я делаю? Я достигла пика счастья, но мои действия все больше и больше становились выходящими за рамки разумного. В голове начались диссонирующие мысли – продолжать или остановиться? Но я уже была в режиме гиперактивности, и отдохнуть не могла.
Мои друзья поддерживали меня, они были в том же состоянии, и мы вместе погрузились в безумие. Мы плясали до утра, словно не зная усталости. Музыка и крики слились в одно, и только гиперреалистичные эмоции являлись тому доказательством, что все это происходит на самом деле. Но до тех пор, пока я не попрощаюсь с моими "приятелями", каждый день будет трудной битвой.
Моя история на корпоративе 8 марта была о кратковременном счастье и быстром погружении в безразличие.
Але, чуварики, с вамі на зєднання! Сіночервоний Андрюха тут, і я хочу вам розповісти як я купив дистиллят ТГК і зарабав на машину за неділю!
Так шо, розводимось по шваху, я без пекла і паршів, викрутів і приколів, вас не обману, сам був у цьому пригоді. Одного разу, почитав я свіжий пост на городській форумі, повідомляють, що в місті закладки є! А не просто закладки, а дистиллят ТГК - це шо таке? Це ж величезний процент в смітті наркотичних речовин! Не можна тут пропустити таку нагоду.
Моя думка була проста - тарілка на край, сміття в сторону! Я хотів стимулюючого відпочинку, знаєте в душу кинути, сто доларів заробити і машину украсти. І шо, місце сунулось!
Тарас |
Андрюха |
Андрюх, ти знаєш про дистиллят? |
Копайся в того, хто геру закупує. Віддасть повідомлення, зашось там айди. І побіг, склеюватиму діру на думці. Виручка, знаєш. |
Брат, це занадто великий ризик, не знаю чи хочу ширятись |
Шо ти, не гамуй! Випробуй, то скоро усі пепси на задньому місці твоєї елди-призи. Інша машина буде, дырка в ній. Я ж це знаю! |
І йду я на контакт, шукаю діда. Інформація пішла, солью годжера заплатив і відро з бяком отримав. Іду додому з бюстом, а там 2 пацани у високих шапках. Хуже замісць не можна було попасти.
Перше шо прийшло в голову, це - "Вичавити жизнь з них!". Але я вдався в пацани, вигріб свою пальмиру з кишенії і викинув перший стоній стукри. Подякували мені ті двоє, як кращому бодігарду. Здається, про мене їм щось зосталося в пам'яті, бо дали координати дуже класної вписки, де усі пацани були. Ведьма, скільки можна брати без церемоній!
Я прийшов на ту вписку з новою забавкою, по-простому - з дистиллятом ТГК. Знаєте, скільки мені довелося заробити на нього грошей? Триста - не більше! Але виручка була космічна. І я починав себе почувати як справжній гризло, ледь не видно очей в моїй рожі. Я почав робити подарунки - всім своїм друзям, своїм жінкам, своїм батькам. І долучився випивкою.
Андрюха - герой вечора! І кожного вечора так було. Я вибився від дверей, бо мене створило на повну гесть. Але я витримав і дуже хорошо відчував себе. Почав писати пісні, навіть захотів займатися музикою. Все це завдяки дистилляту ТГК.
Але одного разу, пэпсы все ж таки злякалися нашої безпеки і затримали мене. Затамували на декілька годин у поліцейському відділі. Але щасливо, я мав кілька зашитих хабарів, які врятували мене. Ті пэпсы лишили мене на мирному, аби не чхнули за мною. Вони навіть не спробували шукати дистиллят ТГК, який я мав з собою.
Після цього, я вирішив змінити свій вектор. Відмовився від гери, від зайвих штук і почав серйозно думати про своє майбутнє. Я вирішив піти на роботу, заощадити грошей і заробити на машину. Знаєте, як швидко я це зробив? За неділю!
Братці, це був адський тиждень! Я не підводився, бував на кожній вписці, усе нічого. І ось, він, той день. Я продав дистиллят ТГК, який в мене залишився, і заробив чудову виплату. За ці гроші я купив свою першу машину!
Тепер я гордий водій, який пускає блискавицю по дорогах. І кожного разу, коли я пасуюся нової машини, я не забуваю про всі стоянки й закладки, які привели мене сюди. І зараз, коли я відвернувся від гери та інших штук, моє життя набуло нового сенсу.
Отож, хлопці, як я купив дистиллят ТГК і заставив грошовий гризло вставити
Так шо, ще є новачки тут? Хочете розповісти свою історію? Ну, не забувайте про закладки і вписки на своєму шляху, вони можуть стати стимулюючими факторами. Але і не забувайте, що дырка після них може бути більшою, ніж ви очікуєте.